Енергетичне перемир’я потребує взаємності та контролю
Домовленість про обмеження ударів може бути корисною Україні, якщо вона реально захищає українську енергетику і містить дієві механізми виконання.
Публікація від 16 жовтня про відновлення ударів по російських НПЗ порушує принципове питання: які умови енергетичного перемир’я відповідають інтересам України.[1] Вважаю, що його основою має бути одночасне й перевірюване припинення атак з обох сторін на погоджені категорії енергетичних об’єктів.
Одностороннє обмеження українських дій створює неприйнятну асиметрію, якщо Росія продовжує руйнувати електростанції, підстанції та системи теплопостачання. За таких умов українські міста залишаються вразливими, тоді як російська нафтопереробка отримує можливість відновлювати роботу.
Тому домовленість повинна чітко визначати перелік захищених об’єктів, момент початку дії та порядок перевірки порушень. Потрібно заздалегідь погодити, як сторони й посередники діятимуть у разі нової атаки. Невизначені формулювання створюють простір для вибіркового трактування зобов’язань.
Публічні обіцянки щодо постачання палива або його здешевлення не можуть замінити гарантій захисту українського населення. Торговельні інтереси інших держав не мають визначати допустимий рівень загрози для українських міст.
Підтримувати енергетичне перемир’я доцільно тоді, коли його виконання зменшує руйнування та полегшує відновлення електро- і теплопостачання. Досягнення такого результату потребує контролю й готовності партнерів реагувати на порушення. Україна має оцінювати кожну пропозицію за її впливом на власну безпеку.
Джерела
- [1] Facebook. Володимир Омельченко. Допис про відновлення ударів по російських НПЗ. 16 жовтня 2026 року. Публікація Facebook.