Україна на перехресті імперіалістичної війни: інтереси сторін

Мені це копирсання навколо 28 пунктів проєкту «мирного» плану, написаного чекістами, нецікаве. Хотілося б подивитися на те, що відбувається сьогодні у глобальній політиці, з висоти пташиного польоту.

А відбувається велика імперіалістична війна між РФ, КНР та США за перерозподіл впливу і світових ресурсів, а її хід абсолютно не залежить від різноманітних папірців. Важливі лише інтереси, а папірці — лише інструмент для тиску на жертв війни. У військовій фазі вона найяскравіше проявилася в Україні та частково на Близькому Сході, але невидимо ведеться десь із 2007 року в різних просторах: інформаційному, ідеологічному, економічному, технологічному та у сфері охорони здоров’я.

Усе за класикою. У згаданих країнах сформована державно-монополістична влада, що шукає нові ринки збуту та способи перерозподілу природних і людських ресурсів для їх посиленої експлуатації. У РФ державний монополізм уже переріс у фашизм, у КНР — у спрут диктатури партії та національного великого капіталу. У США поки ще зберігаються елементи демократії, але глибинні внутрішні проблеми там потребують вирішення через зовнішню експансію.

Інтереси сторін.

КНР хоче використати Росію як криголам для руйнації міжнародної безпеки та права, заснованих на західних цінностях, і стати єдиним світовим лідером, що визначає порядок денний у міжнародних відносинах усього світу та на цій основі контролює ключові торговельні шляхи й ресурси.

США намагаються відірвати РФ від КНР через план спільного поділу Європи з подальшим використанням Росії у боротьбі з КНР. У разі провалу цього плану США втрачають роль світового лідера й поступово перетворюються на регіональну державу з величезними внутрішніми конфліктами. На заваді цьому плану стоять Україна та її європейські союзники.

Росія має на меті використати США та КНР і відновити імперію часів СРСР. Із КНР вона співпрацює проти інтересів США, а у кулуарних перемовинах із Вашингтоном обіцяє перейти на його бік проти Пекіна, якщо США допоможуть захопити Україну та відновити вплив на Центральну Європу. Але зрозуміло, що Кремль у підсумку планує кинути США й у результаті цієї гри стати рівновеликим Китаю, усунувши за підтримки Пекіна Америку та Євросоюз із великої шахівниці. За кремлівськими планами, це відкриє можливість ділити з Китаєм увесь світ.

Головною жертвою першого етапу цієї гри імперських держав має стати Європа, але цього не станеться, доки бореться Україна. Більшість політиків Євросоюзу вже почали розуміти, що без України безпека Європи існувати не може. Тобто Україна не за своєю волею стала центром боротьби найбільших імперіалістичних держав за Європу й перерозподіл світу. Звісно, доля й кількість жертв українського народу їх абсолютно не турбують. Заради можливості нового поділу світу на свою користь вони з легкістю принесуть у жертву хоч і весь наш народ та багато інших.

Саме український народ своїм спротивом здатен зруйнувати всі плани імперіалістів і втримати світ на краю прірви, якщо ЄС та Велика Британія значно посилять фінансову й військову допомогу Україні. Якщо РФ стратегічно програє, то США й КНР безпосередньо не воюватимуть між собою та з Європою, адже тоді не буде кому виконувати за них велику брудну роботу.